І слова – не ті, що чули,
Почуття давно вже інші,
Кольори вже яскравіші.
Погляд цей лікує рани,
Дотик знищує обмани,
Поцілунок вже палкий,
Хочеш бути там, де він.
Прокидаєшся вже зранку,
Відчуваєш гірку правду.
Це лиш сон, слова тут зайві
І нічого це не варте!
Йдеш на кухню…як завжди…
Там вже кава і рядки:
«Добрий ранок, як спалося?» -
Підпис, смайлик, дика роза…
Важко втримати усмішку,
Зрозуміти суть…вже іншу!
І сказати - це не сон!
Він єдиний хто знайшов…
Шлях до серця – не простий!
Хочеш правду – заслужи!
Будем разом? Я не проти.
Ти і я …душевний спокій…
Немає коментарів:
Дописати коментар