Віддай мені авансом своє серце

І обіцяю, що я більше не скажу,

Що холодно і що в душі затемно,

Без зайвих слів я просто так піду.

І лиш тому, що не захочу розбудити

Чи якось помішати твоїм снам…

Я постараюся лише заворожити

Своїм гарячим поглядом твої уста.

А ти (я впевнена) подзвониш

І сонним голосом ти вимовиш «Люблю»…

А я – щаслива посміхаюся життю…

Ти знаєш, що вона живе,

Ти зберігаєш її для мене –

Любов… любов, яка не має меж

Ти мій єдиний… я твоя теж

А ввечір я закутана у плед

Від втоми засинаю на дивані.

І лиш від шурхоту ключів в замку

Зриваюся як хвиля в океані.

Натомість бачу не тебе –

А оберемок польових ромашок.

Ти знаєш як розчулити мене,

Ти знаєш, чого серце прагне,

Ти не альфонс, ти мій  романтик…

Ти в кожній миті мій порадник…

Ти на ціле життя…і ти не зрадник!