Оголена перед нами,
Сумна і ще сонна
Підкралась мадонна-весна...
Не тішать іще птахи нас піснями,
Відчутна ще втома,
Ще хочеться вдома
Попити чай із крупного листа.
Сонячні ранки,
Віконні рамки
Ледь-ледь,
Але вже наповняються теплом...
Буденні штампи,
Як жовті лампи,
Блокують мозок,
Всупереч усьому бути би орлом!
Летіти трошки вище над землею,
Блукати серед височезних гір,
Дихати на повні груди... бути нею,
Весною, що поверне зір!
Щоб бачити усю красу довкола,
Людей, що випрюмінюють любов,
І спогади, немовби тільки вчора,
З'являються і знову...й знов.