Колосального масштабу пробка,
В голові надмірна пустота,
Люди-злюки, все їм недогода,
Ну і в мене явно не весна.
Кілометри, метри, час і відстань
Розлучають тих, хто цього аж ніяк не заслужив.
Але хто питає? І не все так просто,
Було б просто, був би інший крик душі.
Залишки емоцій заганяють у куток
І тверезо думати нам не виходить,
І, як наслідок, чимало помилок
І, як висновок, це все нам не зашкодить!