Одного ранку, на світанку
Спав спокійно котик на ганку.
Снилося йому молочне море,
А довкола м'ясні гори.
Рай для котика, омріяне життя,
Яке ж це вдале прибуття!
Хотів би він, щоб це був острів
І не було би там нікого зовсім.
Це все його, він там як цар,
Не віриться...за що цей дар!?
Він заслужив, весь день трудився,
У мами всього він навчився.
Завжди виконував своє завдання,
Ловив мишей, тому це нагорода за старання.
Так добре тут і затишно, і смачно
Ніде такого більш немає-однозначно!
Проміння сонця пестять, гріють
Усі коти тут опинитись мріють.
Та лише тим судилося там бути,
Хто сенс життя зумів збагнути.
Немає коментарів:
Дописати коментар